За даними UNICEF, повномасштабна війна в Україні вплинула на життя понад 7,5 мільйонів дітей. У багатьох сім’ях діти опинилися перед новими викликами — замість гри та розвитку вони зіштовхуються з тривогою, переселеннями, обмеженою можливістю соціалізації й неможливістю відчувати себе в безпеці.
З лютого 2022 року понад 2 520 дітей загинули або отримали поранення внаслідок бойових дій — і це лише ті випадки, що були верифіковані. За словами організації, школи, лікарні й інша критична інфраструктура нерідко стають мішенями атак, що напряму впливає на доступ дітей до освіти, медичної допомоги та стабільного простору.
Оцінюється, що близько 1,5 мільйона дітей знаходяться у зоні ризику розвитку депресії, тривоги, посттравматичного стресового розладу. Крім того, багато дітей втратили рідних або друзів: приблизно один із п’яти дітей в Україні втратив близьку людину через війну. Це додає глибокого емоційного навантаження і створює внутрішні бар’єри для розвитку й адаптації.
Попри всі виклики, дітям потрібен не лише захист від безпосередніх загроз, а й умови для збереження дитинства — простір для навчання, спілкування та розвитку. Держава часто навіть не береться забезпечити ці потреби в повному обсязі. Саме тому в Україні ця відповідальність переходить до інших учасників суспільства. Одними з найважливіших серед них є бізнеси, які мають ресурси, інфраструктуру та можливість створювати безпечні місця для дітей і підтримувати їхні ініціативи.
Роль бізнесу у підтримці дітей під час війни
Бізнес сьогодні став одним із небагатьох стійких інститутів, здатних швидко реагувати на потреби суспільства. На відміну від державних структур, які діють повільно й часто обмежені бюрократією, компанії мають більше гнучкості та ресурсів, щоб створювати конкретні рішення. Для дітей це означає можливість отримати безпечний простір для розвитку навіть у час війни.
Особливої ваги набуває бізнес, що працює у сфері публічних просторів — торгових і спортивно-розважальних центрів, освітніх та культурних хабів. Такі місця вже мають готову інфраструктуру, куди можна інтегрувати соціальні ініціативи: виставки, спортивні турніри, освітні заходи. Для дітей і підлітків вони стають альтернативою школі чи гуртку, доступною незалежно від того, чи їхня сім’я залишилася вдома, чи була змушена переїхати.
Цей підхід узгоджується з тим, що експерти називають «екзистенційною» соціальною відповідальністю бізнесу. Дослідження MIT Sloan Review показує, що українські компанії під час війни трансформують свої CSR-активності в життєво важливі соціальні проекти. Бізнес уже не сприймається як сторонній волонтер, а стає частиною суспільної системи реагування, без якої неможливо закрити ключові потреби людей.
Звичайно, така ситуація не є справедливою. В ідеалі саме держава повинна гарантувати дітям безпеку, умови для навчання та розвитку. Але в українських реаліях ця відповідальність лягає на бізнес. І хоч це додатковий тягар, саме бізнес часто виявляється тією силою, що реально може забезпечити дітям мінімум стабільності й можливостей для зростання. Але якщо завдяки таким зусиллям дитина отримує шанс хоча б на кілька годин відчути себе у безпечному світі — пограти, поспілкуватися чи відкрити для себе щось нове -то це вже виправдовує витрачені ресурси. Бо навіть короткий момент спокою й радості допомагає дітям зберігати відчуття, що життя може бути іншим, ніж диктує війна.
Чому саме ТРЦ і СТРЦ
Серед різних форматів бізнесу торгові та спортивно-розважальні центри мають особливий потенціал для підтримки дітей у час війни. Вони вже є публічними просторами, куди люди приходять не лише за покупками, але й за спілкуванням, культурними подіями чи відпочинком. Це робить їх природними осередками для соціальних і освітніх ініціатив.
Інфраструктура ТРЦ та СТРЦ дозволяє швидко інтегрувати проекти, які дають дітям альтернативу зруйнованому повсякденному життю: виставки, спортивні турніри, майстер-класи, святкові події. Для багатьох сімей, особливо тих, що були змушені переїхати, такі простори стають чи не єдиним доступним місцем, де дитина може відчути себе у відносно стабільному й безпечному середовищі.
Крім того, завдяки своїй відкритості ТРЦ і СТРЦ можуть залучати партнерів — громадські організації, благодійні фонди, дитячі агенції — і створювати системні програми замість поодиноких акцій. Це дозволяє перетворювати комерційний простір на платформу, яка реально підтримує громаду.
Приклади ініціатив у ТРЦ «Роксолана» та СТРЦ «Spartak»
У наших центрах ми послідовно інтегруємо соціальні проекти, спрямовані на підтримку дітей, які живуть у новій реальності війни. Це дає змогу об’єднати культурні, спортивні та благодійні ініціативи в межах доступного простору.
ТРЦ «Роксолана»
Однією з таких подій стала фотовиставка «Eye Contact. Погляд у спектрі». На експозиції ми представили портрети дітей у спектрі аутизму — вихованців LEVCHYK SPECTRUM HUB, простору, який створив благодійний фонд Future for Ukraine. Виставка мала кілька значень. Для самих дітей і їхніх батьків це був спосіб відчути гордість і прийняття, адже їхні історії та образи побачили тисячі відвідувачів центру. Для громади — нагода по-новому подивитися на тему прийняття й рівних можливостей, краще зрозуміти потреби дітей з особливостями розвитку і подолати стереотипи.
Такі проекти особливо важливі у час війни, коли увага суспільства зосереджена переважно на військових викликах. Вони нагадують, що є діти, для яких підтримка і соціалізація зараз не менш критичні, ніж фізична безпека. І саме завдяки подіям у публічних просторах ця тема стає видимою для широкого кола людей.
СТРЦ «Spartak»
У «Spartak» ми регулярно проводимо ініціативи, спрямовані на підтримку дітей у воєнний час. Серед них:
- благодійна виставка, присвячена історіям дітей, які постраждали від війни;
- турніри з вільної боротьби клубу «Спартак», що допомагають молоді розвиватися у спорті;
- благодійне свято до Дня захисту дітей для внутрішньо переміщених дітей, організоване разом з агенцією Dante Kids (анімація, наукове шоу, подарунки);
- акція «Мої герої-захисники», у межах якої діти отримували подарунки за свої малюнки.
Ці ініціативи демонструють, що навіть у складних умовах торгові та спортивно-розважальні центри можуть бути місцем, де діти знаходять підтримку, натхнення й можливість відчути нормальність життя.
Наша позиція
Наш досвід показує: навіть прості події — виставка, спортивний турнір чи дитяче свято -здатні дати дітям відчуття безпеки і повернути їм частинку нормального життя. Це невеликі ініціативи за масштабами, але вони мають відчутний ефект: діти отримують позитивний досвід, батьки відчувають підтримку громади, а суспільство бачить, що про майбутнє покоління дбають тут і зараз.
Для нас важливо, щоб «Роксолана» і «Spartak» залишалися саме такими просторами — відкритими для культурних і спортивних заходів, доступними для родин з дітьми, готовими до співпраці з благодійними фондами та організаціями. Це системна робота, яку ми плануємо продовжувати й надалі, бо розуміємо, що у воєнний час вона не менш значуща, ніж економічна діяльність бізнесу.
Ми також сподіваємося, що ці приклади стануть сигналом і для інших компаній. Бізнес в Україні сьогодні має унікальну можливість показати, що його роль не обмежується комерційною функцією. Уміння підтримати дітей, створити для них безпечне й дружнє середовище — це внесок, який має довготривалий ефект і допомагає всій країні.
Майбутнє після війни буде залежати від того, наскільки ми збережемо і підтримаємо тих, хто сьогодні найбільш вразливий. І якщо бізнес може забезпечити дітям можливість розвиватися та хоч на мить відчути себе у звичному, мирному світі — ця відповідальність вартує усіх зусиль.
